Тема: Т.Г.Шевченко “Село! І серце
одпочине…”, “І досі сниться: під горою…”, “Тече вода із-за гаю”.
Мета. Ознайомити учнів із поезією
Т.Шевченка, розкрити красу поетичних образів, домогтися замилування учнями
поетичним малюнком природи. Удосконалювати читацькі уміння – точність,
виразність теми. Сприяти вихованню любові до рідного краю.
Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка,
книжкова виставка, “Кобзар”.
Хід уроку
І. Організація класу.
-
Добрий день, мої любі друзі.
-
До якого уроку ми підготувались?
ІІ. Актуалізація опорних знань.
(Включ. музика “Думи, мої думи”).
Вчитель читає вірш
То була дивовижна зоря!
На убогу і світом забуту Вкраїну
Щоб її до життя повернути
Бог послав Кобзаря.
Йому судилася доля важка
За пророцтво життям заплатити
Потім знов для нащадків ожити.
-
Любі мої, кому присвячений цей вірш? По чому ви це
зрозуміли?
-
А що ви знаєте про Тараса Григоровича Шевченка?
Коли народився? Де?
-
Хто були батьки? Яким було життя хлопчика?
-
Девіз нашого уроку “Учітеся, любі мої, думайте,
читайте…”
-
На минулих уроках ви вже дізналися, яке важке
дитинство та життя було у Шевченка. І пророчі слова Тарасового батька
справдились, бо з малого Тараса вийшов великий художник і народний поет, наш
прекрасний український поет, наша гордість. Українці називають його своїм
Кобзарем.
-
Чому? Хто такі кобзарі?
-
Раніше кобзарів було багато. Вони ходили містами і
селами, співали пісні та думи про боротьбу українців з ворогами під
акомпонемент музичного інструменту -– кобзи, бандури.
Тарас Шевченко,
як кобзар, виповів українському народу його життя. І книгу, в якій він об”єднав
дуже багато своїх віршів, назвав “Кобзарем”.
Люблять
твори Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя
селян-кріпаків, дітей-сиріт, бо ж і сам зазнав сирітського життя.
Та не
тільки сум і горе бачив Шевченко. Він зростав в Україні серед мальовничої
природи, українського люду, які з вуст у вуста передавали легенди, билини,
казки, повір”я чумаків, козаків. Поет кохався в природі рідного краю і тому,
мабуть, кожен рядок вірша переливаеться краплинами любові до природи.
-
А сьогодні ми з вами вирушимо в уявну подорож по
сторінках Шевченківського “Кобзаря”.
ІІІ. Оголошення теми уроку.
-
То ж тема нашого уроку “Вчитайся, вслухайся у
Шевченкове слово”. Потрібно не тільки
читати і слухати, а й вчитуватись і вслухатися, тому що в Шевченковім слові і
незламна сила духу, і віра в краще життя, і любов до рідної природи.
-
Я пропоную вашій увазі уривок із поеми “Княжна”,
яку написав у неволі в Орській фортеці. Послухайте уважно уривок і дайте
відповідь на запитання – з яким почуттям писав його поет. (з поч. суму, туги,
любові до рідного краю).
1.
Читання вірша вчителем
-
То з яким почуттям писав автор?
2.
Словникова робота.
-
Зверніть увагу на слова, які є в тексті.
Одпочине
– відпочине, палати – панські будинки, збудовані простими селянами, писанка – розписане яйце, витає – літає.
-
Хто бажає прочитати вірш?
Читає
вголос1 учень.
-
Що описує автор у вірші?
-
Куточок якої землі змальовує він?
Читає
вголос 2 учень.
Робота над змістом.
-
В яку пору року описане село? Свою думку
підтвердіть словами з тексту.
-
Що знаходиться кругом села? Зачитайте.
-
Які порівняння вжиті у вірші? Знайдіть їх.
-
Прочитайте останній рядок вірша. Як ви розумієте
зміст цих слів. (краса, як в раю).
-
А зараз виконайте завдання на дошці. З”єднати
стрілочками слова лівої і правої колонок.
Зацвіла вечірняя
Встала весна чорну землю
Світає у лузі
Зоре
моя
край неба палає
Опрацювання вірша “І досі сниться: під горою…”
На
далекій чужині не раз приходили до поета у снах спогади про дитинство.
Найчастіше він згадував своє рідне село, батьківську хату, свого старенького
дідуся.
-
І ось як описує він все це у вірші “І досить сниться…”
-
Прослухавши вірш, скажіть, який сон побачив
Шевченко.
1.
Читання вірша вчителем.
2.
Словникова робота.
-
А зараз ми попрацюємо на картках.
-
Давайте прочитаємо слова І і ІІ колонки і я на
дошці, а ви на своїх картках вставимо пропущені букви. – Чи всі слова вам
зрозумілі? (То як ви розумієте слово “бавить”, “досі” – зараз).
3.
Робота над логічними паузами.
-
А зараз ми попрацюємо над виразністю читання.
Прочитаємо вірш у вигляді гри “Луна”.
-
Я читаю частинки, а ви за мною повторюєте. І там,
де ми зупинятимемося ставте вертикальну рисочку.
4.
Читання вголос двома учнями
-
У цьому вірші 2 рази повторюються слова “і досі
сниться”, вони ніби ділять вірш на дві частинки. – Прочитайте першу.
-
Яку б картинку ви намалювали б до прочитаних слів.
-
Читаємо другу. – а яка картинка постала у вашій
уяві після прочитаних слів.
-
А зараз, будь-ласка, прочитайте частинку вірша,
яка описує цей малюнок.
-
Які зменшувально-пестливі слова, автор вжив у
вірші? Знайдіть їх.
-
Які ви вважаєте, а з якою метою він це зробив?
5.
Робота над логічними наголосами.
-
А зараз олівчиками підкреслюємо те слово, яке я
буду читати з найбільшою силою голосу.
6.
Читання мовчки.
-
Які почуття у вас викликав цей вірш?
(
ніжності, доброти, любові до рідних)
7.Читання
вголос ( дотримуючись логічних пауз і наголосів)
-
Що спільного і чим відрізняються цих два вірша?
8.
Диференційоване мовно-логічне завлання.
1 – 3
ряд – читає слова і шукає зайве;
2 ряд –
з'єднує стрілочками слова І і ІІ колонки, щоб утворилися словосполучення
пов”язані за змістом.
Фізкульхвилинка.
Раз,
два – всі пірнають,
три,
чотири – виринають,
п”ять,
шість – на воді,
кріпнуть
крильця молоді,
сім,
вісім – що є сили,
всі до
берега поплили,
дев”ять,
десять – обтрусились,
вправо,
вліво подивились.
Тихо
сіли і мовчок
ми
продовжуєм урок.
Опрацювання вірша “Тече вода із-за гаю…”
За
кілька місяців до смерті Т.Г.Шевченко написав вірш “Тече вода із-за гаю”.
Саме в цей час хворий поет душею рвався
на Україну з Петербурга і в його віршах оживала чарівна краса рідної землі. Ось
саме про це він і писав у вірші “Тече вода із-за гаю”.
-
Можливо хтось з вас знає вірш?
-
Послухайте його і зверніть увагу, які назви істот
згадуються у вірші
( качка, качур, каченята,
дівча).
1.
Словникова робота
Хлюпощуться
Помеж
Города,
зятем
Осока
Читання вголос 1 уч.
-
Як ви розумієте зміст слів “вода ставом стала”?
2.
Вправи над вдосконаленням навичок читання.
-
А зараз ми пограємо в гру “незнайко”. Я буду
Незнайком, а він завжди допускає помилки, а ви будете мене виправляти. Будьте
уважні.
Тече вода серед гаю
та межи горою.
Хлюпаються качаточка
поміж травою.
А гусочка випливає,
з качкою за ними,
ловить рибку, розмовляє
з дітьми своїми.
3.
Вибіркове читання.
-
Знайдіть у вірші рими.
4.
Робота з ілюстрацією.
-
Розгляньте малюнок у підручнику.
-
Чи відображений зміст кожної строфи у малюнку.
5.
Творча робота.
-
З”єднати частинки і утворити прислів”я.
Шевченко Тарас наче… зорі
Шевченкові твори сяють, мов сонце для
нас
Шевченків “Крбзар” – то для
народу не забудем
Ми Шевченка славить будем і
ніколи великий дар
ІV. Підсумок уроку.
-
Ось і закінчується наша подорож. Але ми прочитали
і почули маленьку часточку з його творчості. Минають віки, стираються написи на
камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але Шевченкове слово – живе і вічне.
І знайти ви його зможете в “Кобзарі”. Кобзар називають Національною Біблією
України.
Не
розлучайтесь, діти, з Кобзарем
Читайте,
вчіть його чудові твори.
З його
пророчим словом ми живем,
З ним
боремся і труднощі поборем.
В
Шевченкових поемах і віршах –
краса
Вкраїни і душа народу.
Вони
торують у майбутнє шлях,
Вчать
прямо йти, а не шукати броду.
Не
розлучайтесь діти з Кобзарем.
